Текст, перевод и аккорды “Kolyskova 33”
- Люлі-люлі, спатоньки, мої янголятонька, Місяць вже на чатах, скоро темна ніченька на землю ляже... Стою над колискою: що ж вам дати їстоньки? Третій день у хаті висить морок голоду, а мати каже: Нащо заколисуєш? Віднеси ти їх у ліс – Хай там ніч їх гойда на чорнім крилі! Не хрестом – так вилами Бог тебе помилує: Як ми – прах, хай земля іде до землі. Щоб блукали росами ніженьками босими, Від весни до осені мигтіли у траві зеленим сяйвом, А як стане холодно – сніг розстеле полотно... Вам не жити все одно – помрете з голоду, і мати каже: Нащо заколисуєш? Віднеси ти їх у ліс – Хай там ніч їх гойда на чорнім крилі! Та закидай листячком – в мене сил не вистачить: Всі ми – прах, хай земля іде до землі. Пташенята любії ще раз приголубити... Плакати від голоду ви вже не будете – лиш я заплачу: Ви, спасибі татові, стали потерчатами, Будете кричати ви під вікнами вночі, а я вам скажу: Люлі-люлі, спатоньки, мої янголятонька, Хай вас ніч понесе на чорнім крилі Вже не має значення, чи мені пробачите Всі ми прах, – хай земля іде до землі.
Поделитесь с друзьями:
Поделитесь с друзьями: